В моїх листах живе кохання
Буяє цвітом юним й молодим
Ти їх читай,хоч інколи,хоч зрання!
Не рви на клаптики,не смій!
В моїх словах- горить багаття
Іскриться, пломеніє, палахкотить...
І серце від рядків наповнюється щастям
Вогонь кохання так важко погасить.
В моїх рядках барвисте слово
Розкинулося кетягом калини
І спить усміхнене, немов дитина
Ти не буди його,зажди хвилину.
Не смій нічого в оцю мить казати,
Бо саме мить ота блаженна.
Ти чародій, що серце викрав в жінки
При цьому,не зронивши навіть слова