Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Ми виїхали в ніч":
Мы выехали в ночь.
Какое же безумство -
в предчувствии грозы
мы выехали в ночь.
Стояли тополя
притихшие бесшумно.
И грянула гроза -
как выхватила нож!
Ослеплены на миг,
во тьму куда-то ехали.
Машину повело,
и сбились мы с пути.
И все мои леса,
что были днём приветливы,
вступили с небом в бой,
мечи свои скрестив.
Я думала в тот миг:
привет моей гордыне.
Мы выехали в ночь.
Дороги не видать.
Вся жизнь передо мной,
как на ладони, ныне.
Я не умела в жизни
чего-то переждать.
О, как же мне жилось
и как же мне страдалось!
И как оно навеки
мне знать себя дало!
А что такое жизнь?
Иль то, что переждалось?
Иль все-таки она -
то, что произошло?
Эмма Иванова.
16.08.2021г.
================================
Оригінал:
Ліна Костенко
Ми виїхали в ніч
Ми виїхали в ніч. І це було шаленство.
Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч.
Притихлі явори стояли безшелесно.
І зблиснула гроза — як вихопила ніж!
Осліплені на мить, ми врізалися в пітьму.
Машину повело, і ми згубили шлях.
Усі мої ліси, удень такі приватні,
Схрестилися вночі із небом на шаблях.
Я думала в ту мить: привіт моїй гордині.
Ми виїхали в ніч. Дороги не видать.
Було моє життя — як ночи горобині.
Нічого у житті не вміла переждать.
О, як мені жилось і як мені страждалось!
І як мені навіки взнаки воно далось!
А що таке життя? Чи те, що переждалось?
Чи все-таки життя — це те, що відбулось?
Ліна Костенко