Яскравi стрiчки в кiсоньцi життя

Клавдия Дмитрив
Так кожен рік несеться і біжить,
Біжить кудись невпинно, невгамовно,
Його ніхто не може зупинить,
І знак не подає він красномовно.

Ось і сьогодні ще один майнув,
Але ж бо не сказав, куди несеться,
Щоб не спішить, тебе він не почув,
Бо знав, що вже ніколи не вернеться.

Ти не сумуй, що вже його нема,
Хоч він майнув, але сліди залишив,
Та інший рік торкнувся крадькома
Й свою сторінку він тобі вже пише.

Ти зовсім юна, зовсім молода,
І кожен рік лиш соком напуває,
Він пильно в твої очі загляда,
І лагідно, мов квітку, обіймає.

Ти їм радій, вони усі твої,
Хоч промайнули, та усі з тобою,
Співали так, неначе солов’ї,
Й несли тебе усюди за собою.

І кожен з них веде тебе на бал,
І жоден з них тебе не полишає,
Влаштовують для тебе карнавал.
Ось так із ними у житті буває.

Яскраві стрічки в кісоньці життя,
Вони тобі так до лиця пасують,
І кожен з них, немов мале дитя,
Бентежно й ніжно все тебе цілують.

Тому з роками квіткою буяй,
За кожен з них вклонись і дякуй Богу,
І кожен рік, мов стрічку повплітай,
Назавжди з ними ти забудь тривогу.

21.08.2021 р.