Маленька втіха нам усім росте
З п’яти пелюсток, наче диво-квітка,
Вона, неначе сонце золоте,
Неначе пташка, що родилась влітку.
Була одна, та вже сьогодні п’ять,
Не віриться, та час біжить-збігає,
Із пуп’янка почала розцвітать,
Й щоразу нас ця квіточка втішає.
Її усі ми гріємо теплом,
В любові без упину ми купаєм,
І Ангел накриває все крилом,
За добру долю Господа благаєм.
П’ять рочків-пелюсток є на стеблі,
І вмита кожна Божою росою,
А очі – намистиночки малі.
Дивує защораз вона собою.
Буває, що і шкоди завдає,
Та головне – здорова щоб зростала,
Вона, немов веселка, виграє,
Що воду із струмочка набирала.
Велика радість квіточку цю мать
І чути галас завжди і усюди,
Казки на вечір залюбки читать
І дякувати Богу за це чудо.
22.08.2021 р.