***

Десять днів  як промайнуло...
ти тоді  радів ще з усіма...
рідний брату, 70  тобі  минуло...
а сьогодні  вже тебе нема...
не піднимеш ти вже очі...
і не глянеш в небо голубе..
не почуеш, як цвіркочуть...
в рідному саду птахи вже для тебе...
важко й боляче нам це прийняти...
в серці поселилася туга...
плачемо ми по тобі,  наш  брате...
і не вірим, що тебе нема...
дітям  і онукам ти радів своїм...
і як міг,  ти завжди їм допомогав...
всі раділи посмішкам твоїм...
серце  щире,  брату, бо ти  мав...
як змиритись з цім, що тебе  вже нема?
як повірити...і як це пережить...
Але віримо, твоя  жива душа...
з  неба  зіркою   нам буде  завжди мерехтить...

Рідних ти зустрінеш там багато.....
розкажи, що пам'ятаємо про їх...
бо без голосу  їх  опустіла хата...
дуже тяжко на душі, коли ми згадуєм за них...