Комусь розваги, а комусь війна,
Про яке братство можна говорити?
Одні п'яніють часто від вина,
Інші окроплюють своєю кров'ю жито...
Бо для одних честі одна ціна,
Вони не вміють сіяти, косити,
Ростити сад, вирощувать жита,
Країну, як себе, свою любити.
Все думають, для них лише вона,
А інші мусять як-небудь прожити,
Випити чашу всіх страждань до дна,
Бездарям у житті своїм служити.
Комусь розваги, а комусь війна...
А треба просто чесно в світі жити,
Бо щастя мають мати всі сповна
Якщо не так — навіщо світ творити.