я дивлюсь в твої очі
ти не дивишся у мої
мій гіркий демон
лагідний як отрута
я прошу так мало
зі мною поговори
залишся
властуй мені друга
я прошу так мало
темряву розжени
полум'ям свічки
чи іскрою твого зору
я прошу так мало
вгамуй мої страшні сни
прийди в мої сни
не покидай в порожнечі
мій ранящий демон
я прошу тебе: не йди
в обіймах зігрій
мені морозно
не дай заблукати
серед самотніх снів
кривавих ран
і нескінченного болю
я прошу так мало
знайди, знайди
наче незримий янгол
залишся поруч
мій рідний демон
я прошу, не відмови
не кинь мене в прірву
хоча лише цього ти хочеш
я здійнюся над прірвою
за руку мене спини
якщо я раптом
зірвуся
примітка: цей вірш був написаний під враженням від українського серіалу "Перші ластівки", це серіал про підлітків, їх проблеми, самотність, самогубство. Про те, як батьки не помічають своїх дітей. Про те, як важко бути не таким як усі. Про те, як важко приховувати себе. Про те, як ми уразливі. Про те, як нам потрібна підтримка близьких. Будьте уважними до тих хто поруч, будьте добрі, ви не можете знати, через що їм довелося пройти.
Не знецінюйте почуття підлітків, дітей; не кажіть, що їх проблеми - це перехідний вік. Депресія може зъявитися у будь якому віці і в неї багато обличч, її буває важко впізнати. Самотність - найкоротший шлях до обіймів демонів. Бережіть один одного.
Примечание: этот стих написан под впечатлением от украинского сериала "Первые ласточки", это сериал о подростках, их проблемах, одиночество, самоубийство. Про то, как родители не замечают своих детей. Про то, как тяжело быть не таким, как все. Про то, как тяжело прятаться. Про то, как мы уязвимы. Про то, как нам необходима поддержка близких. Будьте внимательны к тем, кто рядом, будьте добры, вы не знаете, через что им пришлось пройти.
Не обесценивайте чувства подростков, детей; не говорите, что их проблемы - это переходный возраст. Депрессия может появиться в любом возрасте, у нее множество лиц, ее бывает тяжело узнать. Одиночество - короткий путь в объятия демонов. Берегите друг друга.
Это не просто слова. Мне тоже довелось с этим столкнуться: у меня были депрессивные эпизоды, у меня были суицидальные мысли. Не было ни попыток, ни селфхарма, может, благодаря тому, что у меня все это время были мои собственные стихи. Но никто из тех, кто читали их, не пытались узнать, что со мной происходит. Ведь ребенок должен быть счастливым, откуда могут быть причины для грусти. Учись радоваться жизни и писать веселые стихи.