Так, буває - сижу, із цигаркою я і міркую
Як багато безглуздих у світі моїм протирічч
Чому з швидкістю часу, як робот неспинно крокую
Не потрібний нікому, у темну чекаючу ніч
Я не маю питаннь, чи якихось претензій до Бога
Не є винятком я, із небесних Його аксіом
Я приходив в цей світ, із собою не мавши нічого
І у інший піду, лише спогадів взявши альбом
Кому скільки лишилось, то пусте, того ви не рахуйте
Планетарний годинник іще один оберт здійснив
Краще фарби візьміть, і в дорогу мені намалюйте
Щось таке,щоб і там, надавало мені нових сил
Намалюйте мені, до нестями яскраве кохання
Шоб такі кольори, шо ні в пеклі нема ні в раю
Десь, хоча б в закутку, намалюйте останнє бажання
Я не зміг, може ви, намалюєте мрію мою
Намалюйте ікони, а ще дзвони малюйте і крила
Те, що варте завжди, більше будь-яких грошей й скарбів
Намалюйте човни, які вже досягли небосхилу
Намалюйте всіх тих, кого обрій в обійми зустрів