У парку вересневому на лавочці сиджу
І відчуваю справжню насолоду
Я, як і всі, напевно, впевнено скажу,
Найкраща в цьому місяці природа
Незнаю, як у Львові, на Полтавщині, в Дніпрі
Читаю інтернет - вже прохолодно
У нас, з будинком поруч, теж нікого у дворі,
Але ж гуляти там давно не модно
Нас Миколаїв пестить, восени, як кіт,
Що хоче, потім, щось, між іншим, вкрасти
Влаштований так дивно цей безкрайній, вічний світ,
Звичайність для якого ці контрасти
Вже скоро задощить, закрутить в танці листопад
Нас, запросто, не виженеш з будинку
Хто зна, коли ще буде в цьому парку, променад
Зроблю ка на сторінку я світлинку.