НЕ ІКАР
Сизий дим неспішно заграЄ до хмар.
Обпалила крила,
кажеш: - Не Ікар...
Сонце, й те - померкло
від байдужих слів.
Тілько ще не смеркло, тільки ще летів...
Ще простори сині розтинав крилом.
Ще цвіла калина, а в душі - тепло.
Хай і не Ікар вже, та той дим до хмар -
жар палкого серця і душі пожар.
Пр.
В мені вогонь розкочегарь!
А я - в тобі. І то - взаємно.
Хай оживе в душі Ікар
і по-між нами потаємне.
Нехай палає і горить
летюча іскорка емоцій.
І хай Ікар злетить на мить,
він долетить, бо ти - те сонце!
Гасне половина полум'яних літ.
Світиться жарина серця, мов софіт.
Грає незабутнє сяйвом з-за куліс.
Ще не склались крила,
ще не тане віск...
Сизий дим розтане, як сумні слова.
Те, що не зів'яне, завжди ожива.
Доки ще не згаснув серця Віфлеєм,
ми ще поспіваєм, ми ще поживем!
Пр.
В мені вогонь розкочегарь!
А я - в тобі, і то - взаємно.
Хай оживе в душі Ікар
і по-між нами - потаємне.
Нехай палає і горить
летюча іскорка емоцій.
І хай Ікар злетить на мить.
Він долетить, бо ти - те сонце!
Догорають в серці полум'ям слова.
Ті, що зігрівають краще за дрова.
Ті слова жадаєш чути все життя.
А якщо чекаєш, завжди долетять.
Загадай бажання в мить, коли з-за хмар
до твого чекання долетить Ікар.
Спалахне, мов зірка, мов вогні стожар.
Зворуши лиш тільки,
лиш розкочегарь...
Пр.
В мені вогонь розкочегарь!
А я - в тобі, і то - взаємно.
Хай оживе в душі Ікар
і по-між нами - потаємне.
Нехай палає і горить
летюча іскорка емоцій.
І хай Ікар летить лиш мить.
Він долетить!
Бо ти - те сонце!
ВК ХерСон вересень 20213