Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "День світився, як свята Цецілія...":
День был, словно лик святой Цецилии.
Вился плющ по каменной стене.
Два монаха в солнечной Сицилии
вскапывали грядку средь камней.
Ветер с моря дул и из Туниса,
на античный мир гнал облака,
и в гранитном ухе Диониса
гомонили люди и века.
Путники тут жили и поэты.
Одиссей когда-то тут бывал...
На моём же лоскутке планеты
грядки не копают среди скал.
Почвы здесь богаты и надёжны,
место есть и ржи, и сорнякам.
Каменную ниву мне, о Боже,
показал зачем ты сквозь века?!
Эмма Иванова.
09.09.2021г.
================================
Оригінал:
День світився, як свята Цецілія...
Ліна Костенко
День світився, як свята Цецілія.
Дерся плющ на сходи і стіну.
Два ченці, на те ж вона й Сицілія, —
обробляли нивку кам'яну.
Вітер віяв з моря і з Тунісу.
Час ішов античний, навпаки.
В кам'яному вусі Діоніса
гомоніли люди і віки.
Тут жили мандрівники й поети.
Тут колись причалив Одіссей.
На моєму клаптику планети
землю не виборюють у скель.
Там ґрунти родючі і надійні,
місце є і житу, й бур'яну.
У якому, Боже, провидінні
показав ти нивку кам'яну?!
Ліна Костенко