Ми всі втомилися страждати
І жити в стресі кожен день.
Терпіти і не помічати
Якусь приреченість лишень.
Ще й осінь суму наганяє,
Дощить і холодить весь час.
Красою збуджує, вражає.
Та сподівань вогонь вже згас.
Народ цілують можновладці,
Як Юда цілував Христа...
І ось тримаємо у зв`язці
Букет обітниць з небуття.
24.09.2021 г.
*Зображення з Інтернету