Зима, зима

Виктория Покора
Зима
1.Крига  тане в почуттях ,
поміж нами зима, зима.
Слід обірваний  ,а  не шлях,
Ти блукаєш  в думках не сама.
Я малюю перлини ,як в снах.
І мережива білі, білі.
Зігріває кохання в очах.
Сріблястим намистом надії.

Приспів-Зима, зима ти зима.
Справжня королева.
Там де я- ти не одна.
Іншого не треба.
2.Доторкнусь я до зірок.
Між шляхами зима, зима.
І на зустріч коханню крок,
Робиш впевнено й не сама.
небо сніжить ,як   зорепад,
На долонях тане, тане.
Почуттів наш променад ,
Ніколи не зів’яне.