Славенна мати із дитям,
Що на руках своїх вмостила,
Його возвела у життя,
До себе ніжно притулила.
Раніш ходили як одне,
Пісні йому співала свої,
Хай Ангел на плече зійде,
Просила в Бога щастя й долі.
Пройшли усе – і радість, й плач
Та не скорялася ніколи,
Лиш промовляла “Ти пробач…
Ми все пройдем у своїй долі”.
Яка ж то радість то дитя –
Її єство, її багатство!
Воно продовження життя
Передане своїм нащадкам.
27.09.2021