Босо'ніж біжу... так боляче..
б'є віття по скронях... зливою
стікаю від тебе по'ночі...
кохання горта... вразливою
в прийдешність впадаю краплею...
прозоро-збагненно-ніжною...
хмарини на небі паклею
всі смужки вкривають... грішною
я думкою світ на кольорність
фарбую по'хапцем, з зо'рями
Змагаюсь... а ранок йде, як гість
жаданий, блідий, нескорений...
проміння струмує віялом...
як струни, торкає... зморено
на небо дивлюсь... подіяло
моє чаклування ніжністю
і теплим торканням дихання...
я стану для тебе вічністю...
заповненим в серці пи'санням. ..
серпанком квітучих пестощів...
під вітра кружляння волею...
назичу у Бога ласощів
і стану для тебе... долею...
Ольга Довжик-Остринская
Фото инет