і знову осінь за вікном –
чарівна осінь:
туман, впереміш з молоком,
та срібні роси
в ранковій млі ховають сум,
душі зажуру,
а їм нашіптує цвіркун,
неначе гуру…
вдягнувся в сивий мох дольмен
та зичить диво,
вплітає ревно в гобелен
дівча вродливе…
в перлинах коси на зорі,
яскріють в сонці,
а геть розхристані вітри,
як кроманьйонці,
зривають листя золоте
та павутиння,
що пролітає де не де
в ці дні осінні…
знов розсипають кольори
зі клунка долу,
щоб зникла дещиця жури
та міра болю…
так терпко пахне полином
і млість в дорозі,
то знову осінь за вікном –
чарівна осінь…
03.10.2021