Не забувайте мріяти щодня.
Не забувайте усміхатись щиро.
Бо ті усміхнені вуста-Це є броня,
Яку не зможе подолати Жодна сила.
Одна серед людського шуму.
Не бачу наснаги до життя.
Бо спалила душу болісна журба.
Ніжне серце холодом здріга.
Та немає щастя, доля відійшла.
Тільки кліпає сльозою, спокою нема.
В світ зоряний марно полягла.
Сіре небо, зорі тусклі, темрява кругом.
Ой, болить серденько,
Журба мрячно зазира.
Плачуть очі кароокі,
сповивають гіркоту.
Молюсь Богу та страждаю.
Тільки самота.
В помін свічки обрамляю,
Спасіння вже нема.
Матір неньку щиро прошу :
Зглянься, щастя, долю поверни.
Не поверне, мабуть долю,
Та зостанусь в самоті.