К 100 летию Леси Украинки

Малюга Татьяна Николаевна
Сьогоднi нашiй Лесi Українцi
Луги й степи вiтання будуть слати.
Кiровоградськi i її волинськi
Мiста i села, й лiсовi Карпати.

Вона не чутиме вiтань тих щирих,
Бо пiсня напiвсловi обiрвалась.
Та Леся i в останнiй вдих i видих
Собою – не слабкою – залишалась.

Вiд болю посмiхалась через сльози –
Де тiльки й брала на терпiння сили?
Постiйна боротьба з туберкульозом
Талановитий вiк укоротила.

Та творча спадщина її блискуча!
Вiдома Леся майже всьому свiту.
Її творiння – як могутня круча
З незламного безсмертного гранiту.

25.02.1971