Кохання...

Людмила Дзвонок
Незрівняний, моє сонечко...
Яке гарне почуття!
Дякую тобі я, долечко,
Що наповнюєш життя

І цілунками, й обіймами
Зранку, вдень... Та повсякчас!
І словами-намистинками,
Він їх має прозапас!
     * * *
Гарне серденько у грудях,
І душа, як та пір'їнка,
Біля мене завжди буде,
Я  ж кохана його жінка!

Біля мене, ніби ненька,
Зігріва своїм коханням,
Віддала йому серденько...
Краще він моє придбання!

Біля нього, як лебідка,
Завжди хочу бути поряд,
Линуть роки дуже швидко...
- Дай не знати, Боже, горя!         
       10.10.2021.