Что было между нами? Лето…
любовь и лето словно миг...
ну вот и всё, ну а вообще-то,
не так и мало на двоих.
Все наши ночи август выжнет,
прокатят в сентябре грома.
И звёздами на небо брызнет,
подкравшись не спеша зима...
Но снова шмель цветок обнимет,
а лето сядет за лото.
И снова нам молву подкинет
сторукий великан Никто.
Кружит и крутит время-пряха,
Мелькают дни, уйти спеша,
будто на проволочке птаха,
Ты отдохни, моя душа.
*****
ЩО В НАС БУЛО?..
Лiна Костенко [1930]
Що в нас було?
Любов і літо.
Любов і літо без тривог.
Оце і все. А взагалі-то
не так і мало, як на двох.
Ось наші ночі серпень вижне,
прокотить вересень громи,
і вродить небо дивовижне
скляними зорями зими!
І знову джміль розмружить квітку,
і літо гратиме в лото.
І знов сплете на спицях плітку
сторукий велетень — Ніхто.
І в цьому днів круговороті,
де все минати поспіша,
як та пташиночка на дроті,
спочине стомлена душа.
Илл.Вильям Санрайтс.