( Лізочці Галдецькій з нагоди Дня народження )
Маленька квітка в маминім саду
З великої любові народилась,
Її за руку в щастя поведуть,
Щоб ним вона назавжди оповилась.
Та ось вже квітці виповнилось п’ять,
Із пуп’янка пелюстки розкриває,
Летіли дні, тепер роки летять,
Щоразу перли квітка викидає.
Лізунею матуся нарекла,
В теплі й любові залюбки купає,
Ще й ніжності до всього додала,
А квітка це у себе все вбирає.
І що не день – все нові відкриття,
Мала принцеса защораз дивує.
Божественні із нею відчуття.
Вона – дитя, а отже – й бешкетує.
Тому нехай зростає з кожним днем,
Ну а батьки – любов’ю поливають,
Із нею сад давно, немов Едем,
Бо квітку, мов зіницю доглядають.
Здоровою хай Лізонька росте,
А доля вже гаптована Всевишнім.
Вона, неначе сонце золоте,
Це ягода із маминої вишні.
13.10.2021 р.