Чудесные строки!
...царили гармония, мир и покой!
И серая Мурка была несомненно
Для счастья пушистава центром Вселенной...
..и в этом смешном незатейливом мире
В укромном углу, в поднебесье квартиры,
Сияло ярчайшее солнце на свете,
Которое знают и любят фсе дети -
Оно усмехнулось приветливо вновь -
Ведь это же Мамино Солнце - ЛЮБОВЬ!
П/Н.
Я мамочкам зеркальцем круглым маячу -
ОТТУДА! - Из ДеЦтва! Для фсех на Удачу!
Любовь - это СКОЛЬКО севодня вы раз
ОбнЯли детей, а они в ответ - вас.
И скОкА красивых и добрых советов,
Чтоб жизнь превратилась в весёлое лето!
И фсе материнские им поцелуи,
Чтоб только от радости слёзки, как струи...
Теперь посчитайте вы фсё перед сном,
Узнаете - сколько Любви и почём!
И если ни разу детей не обняли,
Севодня ни разу их не целовали,
Так значит кричите: - АВРАЛ! КАРАУЛ!
Любовь материнскую кто-то стянул!
16.10.2021=GoldKing=
П/Н.
Юра, замечательно про мамину любовь! Она всем очень нужна!! Спасибо! С любовью,;;; =Юлия Серова 3=18.10.2021
Мдааааа... Столько мам читают и ТОЛЬКО ОДНА ПОНИМАЕТ, што эт такое! А у остальных, по-видимому - стянули... Респект, мамочка с Любовью! =GoldKing=18.10.2021
http://stihi.ru/2021/08/11/5453
Одного разу фермер виявив, що загубив в сараї з сіном свій годинник. Незважаючи на те, що він не мав ніякої цінності, і його вартість була невеликою, годинник був дорогий фермеру як подарунок від коханої людини.
Після безрезультатних довгих пошуків уздовж і поперек сараю, він здався. Сил вже не було. Побачивши неподалік хлопчиків, він вирішив звернутися за допомогою до них і пообіцяв винагороду тому, хто знайде в сіні його годинник.
Почувши це, хлопці ватагою помчали до сараю, облазили весь стіг від верху до низу, але годинника так і не знайшли. І в момент, коли фермер уже збирався залишити всі спроби розшукати годинник, до нього підійшов маленький хлопчик і попросив дати йому ще шанс. Фермер, подивившись на нього, подумав, а чому б і ні, тим більше дитина виглядала досить щиро. Тому фермер відправив хлопчика в сарай.
Яке ж було його здивування, коли через деякий час хлопчик вийшов з сараю з годинником в руці. Фермер, охоплений радістю, з цікавістю запитав, як йому вдалося зробити те, в чому інші хлопчаки зазнали невдачі. Хлопчик відповів: «Я не робив нічого. Я просто сидів на підлозі і слухав. У тиші я почув цокання, пішов у напрямку звуку і знайшов годинник».
Мораль: спокійний, безтурботний розум може мислити краще, ніж збуджений і схвильований. Іноді потрібно просто зупинитися і почати слухати...
Яка ж се халепа! Годинн к згубив!
Навіщо до клуні я з ним заходив?
Дарма що не в золоті та без прикрас...
Є речи без кошту - безцінні для нас.
І в першому сенсі - найцінним є час!
Ні! Зовсім не той, що настрілках кружляє!
Не той, що щоденно у ніч шкутильгає,
У цій моторошній щоденній ганьбі,
Є час, що промчав, як експрес, без зупину,
І вже не зустрінеш кохану людину...
Порталом у память є деякі речи -
І час, як сніжинки спадає на плечи.
Годинник порталом тим може служить,
Бо память, се також підгрунтя, щоб жить.
Ти ж можеш продовжити мрії людини,
Бо маєш можливість лічити години.
За того, хто цього вже більше не може,
Це дуже нагорне відлуння так схоже.
Піти пошукати? Та марна геть справа.
Усе обдивився. Халепа та гава.
На дворі курява - гудять дітлахи -
дружно здіймають дахи.
Ходіть-но сюди!