ПАЛІТРА
Вона малювала фарбами, фарбами, фарбами.
А я малював їй хмарами, хмарами, хмарами.
А я малював їй хмарами і очима карими.
А хмари проймало чарами
Її очей марево.
Вона малювала пензлами - хитрими лисицями.
А осінь зрізала лезами ніжні амбіції.
Вона малювала палітрами в серці пекучими.
А я все ганявся за вітрами легкими по-над кручами.
Пр
Я кохаю тебе! - наповняло вітри.
Я кохаю тебе - серце настіж відкрий!
Бо твоє полотно, як весільне вино.
А моє полотно - то весільний вінок!
Вона малювала золото над тополиною крицею.
А я малював їй молодість по-над криницею.
Удвох малювали фібрами душої притертої.
І вже були разом на цьому мольбертові...
А я малював їй коники, коники, коники.
А коні розбіглися в котики, в котики.
І я дарував їй котики яскраві - щоб видно ще.
Та хмари багряні пішли з нею в в ігрища... в ігрища...
Та всеж встане завтра,
те взавтра прийде іще!
Пр
- Заколисаю тебе, здіймуть галас вітри.
- Я закохаю тебе! Серце настіж відкрий!
Бо твоє полотно - то весільне вино.
А моє полотно - то весільний вінок!
ВК "Тропінка" під маскою ХерСон вересень,25. Бережіть себе, люди!