Час лікує все і навіть всіх…
Час лікує просто – просто часом…
Він лікує нас, а також їх,
але краще все ж, коли ми разом.
І від себе, люба, не втечеш,
згадки наженуть, мов блискавиці.
Крають серце, душу, мов мечем,
як вночі минувшина насниться…
І будинок батьківський, і сад,
став увесь у вербах і тумані.
І матуся, спілий виноград
що несе у пелені з-за бані.
Спомини чіпляють за живе,
фобіями ставши по дорозі…
Хай із часом все лихе спливе
і кохання стріне на порозі!
24.09.2021