Фармацевти ліки роблять,
Нам життя спасають.
Тільки тюбиків формовки
У клерків стягають.
Отак раз в моєму столі,
Ще й в одній шухляді,
Тюбики як близня двоє
Уляглися рядом.
Один з краскою для штампів,
А другий для носа,
Рядом обидва лежать,
Поглядують скоса.
За вікном чекав автобус.
Ніс мій трохи капав.
Взяв я тюбика з шухляди,
Капнув пару капель
Я ж то думав, що судини
Я свої зужаю,
А насправді синю маску
На себе вдягаю.
Подих став на повні груди
(тут ефект Плацебо).
З кабінету я між люди,
Як з землі у небо.
Вспіх забіг я у автобус,
Вдячний Божій ласці.
Люд поглянув і примітив:
Шеф у синій масці.
Привітався, Доброго дня!
А слова всі мимо.
Люди в шоці - розмовляє
Синя пантоміма.
Тут в автобус мій товариш
З улиці заходить,
Рот відкрив по самі вуха
Й погляду не зводить.
Ти чого як на ікону
Витріщився тоже?
А ти в зеркало дивився,
Ти ж на чорта схожий?
Люди добрі, придивляйтесь,
Що лежить в шухляді,
Ато будете як я
В кумеднім наряді.