Малими ми тоді були,
До школи йшли в село далеке,
Став у широкому степу,
Туди зліталися лелеки
А восени сади рясніли,
Від яблук та солодких слив,
Колгоспний сад немов Єдемський,
До себе школярів манив
Тож набирали ми в портфелі,
Медові осені дари,
Нас сторожі не проганяли-
Були батьками дітвори
Зимою все було крутіше,
Замети,хуртовина,лід,
Зі школи всі додому бігли,
Щоби зігрітися як слід
А ось весна це просто казка,
Співають раннії шпаки,
То сонце просто роздягає,
А то буває навпаки
Сніг падає на цвіт вишневий,
Немов повернеться зима,
Зі школи йдем сіяє сонце,
І снігу білого нема
Тепер ішколярів не вилно,
В моєму тихому селі,
Немає хат де ми зростали,
Всих пам"ятю що були малі
Покинули ставок лелеки,
Не чути жайворонка спів,
Село старіє як людина,
А я в дитинство би хотів
Спогади про шлях
до школи.
Написано 5 листопада 2021 року