Лист
Ольга Глапшун
http://stihi.ru/2021/11/05/7601
-------------------------------------
Я пишу тобі лист...
Я пишу тобі лист, адреса стара:
він летить у "нікуди"
і у "ніколи".
Ні, надії звелися давно нанівець,
просто, я ще жива, і мовчання
гнітять окови.
І ти, звісно, отримаєш, брови зведеш,
(може, й усміх майне),
прочитаєш, –
і мить часу й життя свого (і не більш)
на мене, щасливу,
згаєш.
І відчуєш враз прикрість, що так й не збагнув
ту, що наче безодня
ночі,
обіймала мовчазно, бо відала все
і вдивлялася сумно
в очі.
Дивну жінку, чий образ, мов марево-сон
на зорі, (чи й була колись
поряд?)...
Залишила на пам'ять лиш ніжності щем,
коли цілувала
твій погляд...
Лист осінній на серце тихенько спав,
запалав вогонь
небокраю...
Ти отримаєш лист, прочитаєш,
збагнеш... і неждано зітхнеш...
я знаю......
***************************************
Я пишу тебе письмо...
Я на адрес твой старый пишу письмо:
улетит в «никуда» ,
в «никогда» оно.
Нет, надежды давно ушли без следа,
но ещё я жива , и в оковах
бьются слова...
Ты, конечно, получишь, брови сведешь,
улыбнёшься некстати,
но мгновение лишь(не боле того)
на меня, счастливую,
тратя.
И обида сразу, не понял ту,
что была, словно бездна
ночи,
обнимала в молчанье, всё ведала тут,
погружаясь печально
в очи.
Ту, чей образ волшебный - как марево-сон
на заре, (а была ль она
рядом?)...
Но оставила в памяти нежности стон,
когда целовала
взгляд твой..
Лист осенний тихонько на сердце спал,
И закат алел догорая...
Ты получишь письмо, прочитаешь,
поймешь... и внезапно вздохнешь...
я знаю......