Коли, мов лезо, гостре відчуття,
Коли туман розсіявся навіки,
Нікому не потрібне каяття.
Лишень тремтять натомлені повіки..
Лишень горить вогонь того життя,
Яке було омріяне тобою..
Нехай, мов лезо, гостре відчуття
Ні тіні не залишить від спокою!