Наче на пацьорках, виграє музика
І сліди-краплини всюди залиша,
Сила в тім звучанні криється велика
Ще й у кожній ноті – вся його душа.
Ті дрібні пацьорки блискають, як стрази.
Вітер їх гойдає, наче немовлят,
Дуже вони схожі навіть на алмази,
Ще й чарівно й мило всі вони звучать.
Краплі-намистини бачимо в намисті,
Яке сплів між гіллям залюбки павук.
Та ще їх розсипав хтось на жовтім листі,
Їх колись у нього повен був сундук.
Краплі-діаманти всипані усюди,
Їх на тацу зможе сонце лиш зібрать,
Але знову сипать чародій їх буде,
Буде все навколо ними прикрашать.
Краплі, наче перли, бачимо навколо,
Ця краса вражає і полонить зір,
А коли їх сиплють – мов звучання хору,
Та й звучить із ними защораз клавір.
Водяні пацьорки милують нам око,
Не щодня побачиш скрізь таку красу,
Наче елементи взяті із барокко,
Лиш не може вплести їх ніхто в косу.
08.11.2021 р.