Знов за віконцем листопад,
То дощ, то сніг, то лютий вітер,
Та тихий відблиск із лампад,
Де ніч пресвітер
Тобі нашіптує думки
Про те минуле,
Де зостається навіки
Відлік зозулі…
Ось так і осінь з року в рік,
Як та зозуля,
Рахує твій метраж доріг
І тим дивує…
Мужніють діти, з ними ти,
Та й онучата –
Дорожче щастя не знайти,
Що з того злата?..
Тут рідні очі, ніжність слів,
Тут рученята,
Тут поруч скільки різних див,
Що в серці свято…
Духмяні тістечка та чай
Всім на здоров’я,
Ти на життя не нарікай,
Воно, як повня…
Для нас найкраща, над усе,
Ти знай це, сестро.
Нехай же осінь піднесе,
Як той маестро,
Зі щастям келих не один
На вік тривалий…
Щасти ж тобі в час уродин
Читай в скрижалях…
Здоров’я, затишка, добра,
Та віри жменьку,
А ще надії та тепла
Тобі, рідненька…
11.11.2021