Зелене та світло-імляве по збитим фасадам
усміхається посміттюхою й горобцем
пил розлітається за вітром,
і звуки збираються в лад.
не буде кому дивитися на мезосферні величі хмар
очі закриються, пам'ять пропаде,
Ехо Землі відбиватиме такт свавільних електронів
Наступного разу - жодних зосереджень.