Я знаю

Татьяна Польчук
Я знаю ,час колись прийде,
Коли ті руки ніжні і кохані,
Торкнуться лагідно- все розцвіте,
І вмить сніги усі розтануть.
Я знаю ,як у грудях тиск,
Я знаю ,як не сила промовчати
Коли в очах до тебе вічний блиск,
Не можу те в собі тримати.
Твій сміх,дорожче за усе,
Тебе так сильно хочу обіймати,
Твоє прекрасне,молоде лице ,
Так хочеть постійно цілувати.
Не висказати ,що мені даєш,
Не розумієш ,не приймаєш цього,
А ти в мені завжди цвітеш,
Навіть тоді, коли не бачиш того.
Можливо це назвеш - пройде,
Нехай вважаєш це тобі не треба,
А моє сердце почуття несе,
Скрізь роки ,бо воно до тебе.
І хоч ніколи не кохатимеш мене,
І хоч ніколи я тебе вже не побачу,
Ніколи не почую "ти моє"
І через це я більше не заплачу.
Я вірю ,що кохання є,
Воно змогло мені прозріння дати,
Є ти,а це і є моє...
Кому я хочу щастя дарувати!