Будем жить

Людмила Прилуцкая
Скресла крига в очах у ранку,
як внесеш, розтає в теплі,
Тихе щастя у філіжанках
Оченятами на столі...

Ще так мало, і ще так рано
Що і вголос казать не слід...
Ти і я, я і ти... нірвана
І над лісом червоний схід..

Страшно болю- не страшно болю,
Це навряд зможе щось змінить...
Я з тобою, а ти зі мною
Отже,... будемо далі жить!

22.11.21