Дрiмота

Дарья Ярга
Хтось розкроїв ножем важку хмару
Випустив ясного неба блакить.
Осінь з останніх сил жарить
Променів сонця кров цибенить.
Виллється золотом шелестким
під ноги рубінами листя ляже.
По п'ятах зима йде, як блудний пес
Дрімоту нам всім нав'яже...