жоржина, ромашка чи макiвка в полi,
а може рожева ранкова зоря,
що ніжністю схожа на квітку з магнолій,
а щодо журби, то вже гра скрипаля…
виспівує скрипка рулади осмути,
шукає теургiю* в затiнку душ…
вже досить вживати напій iз цикути,
та годi чаклунку шукати довкруж…
розмита дорога, набридла вже мжичка,
до сонця звертається нині соліст,
а з ним в унісон тихий глас iз каплички, –
мабуть в тому є приголомшливий хист,
знаходити радість між сліз та недолі
і тiльки добром повертати борги,
цимбали дзвенять про ті ночі бессонні,
що нині засипали перші сніги…
*магия
01.12.2021