Я знаю музику думок
І пристрасті, і безпристрастя.
І відчай зваблених жінок,
І радісні хвилини Щастя.
Відчую звуки доброти
Й Любові невгамовні ноти,
В котрих задіяні світи
Гармонії,жалю, турботи.
Пірну у музику Надій
І заспіваю не для залу.
Злечу над вирієм подій…
Ця пісня, ні,не для загалу.
Щось трепетне, таке тонке
І неймовірно-сокровенне.
До зойку, до… – таке близьке,
Аж в унісон вібрують вени.
Аж місця мало для душі,
Що переповнена натхненням.
Де голос ллється крізь вірші
Молитвою чи откровенням.
Де Вічність пролітає вмить,
Де Все в тобі і ти в Усьому.
Спів Янголів – й земне мовчить.
Вся зосередженість на НЬОМУ!