Перевела с украинского языка Инесса Соколова
*
Вхожу не спеша в запоздалую осень,
сквозь ветер иду я навстречу к тебе.
Трава в зимних росах, а ноги всё босы,
прогнать бы все боли, что были во мне.
К тебе я иду через годы лихие,
сквозь дождь, непогоду, метель, ураган.
шаги мои звучные, впрямь не плохие,
но юности замки забрались в туман.
Последние листья уже опадают
и кружатся в воздухе чистом Карпат.
К тебе я иду осторожно по краю,
на диво природа, её листопад.
Несётся стремительно воображенье,
путь до Синевира готов я пройти.
Там русая девушка, как отраженье,
но осень, ноябрь, можно сбиться с пути.
---
Оригинал: http://stihi.ru/2017/10/12/2775
Автор: Олександр Мачула
Шлях крiзь осiнь
Входжу неквапливо в пізню осінь,
вже тобі назустріч йду крізь вітер.
Зимні роси миють ноги босі,
все лихе із пам’яті я витер.
Вже іду до тебе я крізь роки,
крізь туман, негоду, буревії…
Дзвонами лунають мої кроки,
юності лише замовкли мрії.
Вже останнє листя опадає
й хороводить у повітрі чистім.
Я іду до тебе виднокраєм
як тоді, карпатським падолистом.
І несе мене стрімка уява
аж до Синевиру водоспадом,
в думах знову дівчина русява…
Я іду крізь осінь листопадом.
12.10.2017