Моє ім'я торкнулось Ваших губ...
І як на смак: гірке, солодке, пряне?
Воно ятрить, або лікує рани,
Від деяких таких болючих згуб?
Ваш погляд п'є моїх очей туман,
Слова струмком дзвенять так таємниче...
Але відповісти мені нема чим,
Коханням не напишем ми роман.
Кохання або є, або нема...
Зима мене неначе оновила,
Звільнила від мотузок білі крила
І ось лечу у мріях...
Так, сама
Знайду порібний день, потрібний час
І відповім тоді на всі питання,
Але не обіцяю Вам кохання...
Пробачте, бачу засмутила Вас.
Але ж це краще, ніж липкий обман,
А прикидатись я не бачу сенсу.
Пишіть мені, я Вам лишу адресу,
І може вийде у листах роман...