Осінь стелиться над світом,
Жовтень виплив десь з-за хмар
І обвітрено-розмитим
Днем усе навкруг заслав.
Півнем ліс червоногрудий
Крила-листя розстелив.
Вже до вечора Премудрий
Надішле на нього злив.
Ось кожух дістануть з скрині,
Перевірять, що та як...
Це, сказати, для невпинних
Днів морозних - добрий знак.
Сяде осінь на санчата,
Листям вкриється як слід,
Закружляє коло хати...
Глянь у вікна, бачиш - лід!