Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Буває мить якогось потрясіння...":
Бывает миг такого потрясенья:
увидишь мир, как будто в первый раз.
В обычной туче, серой и осенней,
вдруг гамму красок различит твой глаз!
Стоишь, как стон, под сводом дивной сказки.
Душа прозреет космосом очей.
Кричат деревья. С лиц спадают маски.
И будто суть сквозит из всех вещей.
И к вечности благая принадлежность
перерастает в синеву небес.
Прямым проломом памяти в безбрежность
уже оттуда вспомнишь о себе.
Эмма Иванова.
06.12.2021г.
================================
Оригінал:
Буває мить якогось потрясіння...
Ліна Костенко
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.
Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам’яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.
---------------------------------- Ліна Костенко