вольный перевод с украинского
стиха Мирославы Стулькивской
"Ти розпалив душi багаття"
Ты распалил души огнище
осенним тихим вечерком.
Где столько света враз отыщешь?
Как две струны, мы здесь вдвоём.
Как две струны одной гитары,
ещё не сыгранной пока,
мы выше всех октав взлетали
и горечь нам была сладка.
В нас мир. От пылких поцелуев
мгновений нежных не забыть.
Касанья рук, блеск глаз, волнуя,
спешат нам к счастью путь открыть.
Среди невинной девы-ночи
ты распалил огонь любви.
В нас музыка весны клокочет.
Свет вдохновенья Бог явил.
Оригинал:
Ти розпалив душі багаття
У тихий вечір, восени...
І світла так було багато!
А ми, неначе дві струни
На необіграній гітарі,
Звучали вище всіх октав...
Було нам затишно у парі,
І гірко й солодко вустам...
Палких цілунків ніжні миті...
І дотик рук, і блиск очей...
А ми, щасливі і відкриті,
Серед незайманих ночей.
Ти розпалив вогонь любові
У тихий вечір, восени...
Мов дві струни були ми двоє...
У світлі й музиці весни...