РОЗСЯЙЯ
Намалюй мені щастя палітру. Без тіні…
На темряви рядні, в веретті плям і мли.
Розлогими мазками сліз по павутинні,
Заплетенім на дні, розбарв. Перл насели
Аж до безмежжя намистин – як іній
Чи світло в промені. Чаклунство осели
У полотно – до ниточок, в сплут ліній
Розсяйя крапель фарб. Чуття щоб зацвіли
У візерунку пристрасті. Тремтом в молінні
Щойно прозрілих в істині. Зоріння запали
В безодні пензлем іскр і удихни нетлінні
Скарби краси любові, храм, що душі звели.
Павло Гай-Нижник
9 грудня 2021 р.