Голоси забутих предкiв - Про тiтку та сусiда!!!

Иваненко Сергей Краматорск
В основі цих рядків лежать українські жарти, анекдоти та народний фольклор:


У хатинці, де горби,
Пече тітка пироги!
З сиром в них смачна начинка,
З вишень зроблена   -  наливка.

Та ще й смажить гусака,
От то буде смакота.
Борщ  із м’ясом теж зварила,
Для хліба тісто замісила.

Рознісся запах по дорозі,
Такий…, що втриматись не взмозі!
Почув його сусід Іван,
А пузо в нього  -  барабан!

Кружляє в небі все шуліка,
Нема з роботи чоловіка.
Тож, каже сам собі Іван:
= «Потрібно розробити план»!

Треба щось таке згадати,
Щоб зайти до тої хати!
Тож, може попросити праску
Для моїй дурній Параски?

Чи, нібито прийти за сіллю,
Що для сватів та для весілля?
Зайшов у двері весь живіт,
А за ним і сам сусід!

= «Здоров, кума! Чи є де вмитись…,
Та  ще води з відра напитись?
Прийшов до тебе я за сіллю,
Можливо станеться весілля.

Іще дайте пирога,
Щоб не боліла голова!
Бо їсти, кума, дуже хочу,
Терпіти вже немає мочи…»!

-«Наллю вчорашнього борщу,
Щоб їсти тобі до «схочу»!
Він буде завтра… й через день,
Коли почнеться знов мігрень»!

= «А можна ще мені, як брату,
Тебе, кума, поцілувати?
До себе міцно притягати
Та в ліжку цьому обіймати»?

-«От, вже облізлий старий кіт,
Якому буде всі  -  сто літ,
Схвачу тебе я під живіт!
Усе…, що є там, -  відкручу,
«Рогач» на зад твій накручу!

Ось кочерга, нелюбий сват,
Бо зовсім ти мені не брат!
Сковорідку в морду запущу
Та пса на тебе відпущу!

Тікай звідсіль, скоріш, сусід,
Щоб не скоротити собі вік!
Там, де на річці, знаймо, брід
З дубочком йде мій чоловік!

Почне тебе він лупцювати,
Щоб не ходив до мене в хату!
Ще є у нього батоги,
Піддасть тобі «на пироги»!

Тим городом, де баштан,
Трясеться пузо  -  барабан,
А з ним і сам сусід Іван -
Сховався хутко у бур'ян.

Сусіда тітка прогнала,
Води з криниці набрала
І додому віднесла.
Щоб чоловік її умився
Та к вечері  -  поголився…

У тій хатинці, де горби,
Від їжі ломляться столи!
Із пічки  -  смажений гусак,
Не буде мужу «натощак» !

Борщ у мисці і млинці,
Пампушки, сало, голубці!
Та ще із діжки огірки
Й гарячі, з сиром, пироги…

Зі всім упоралась вона,
Хоча весь час була одна!
Свого мужа зустрічає
Й поцілунками вітає…

Рушник, з уклоном, подала
І до світлиці відвела!
Наливку в чарку налила…,
Бо завтра будуть  -  Покрова!

12 грудня, 2021 рік

Post Scriptum:
«Рогач»  (російською «ухват»)  -  це  своєрідне пристосування з довгою ручкою, за допомогою якого можна поставити у гарячу піч горщик, чавунець або казан, щоб приготувати собі їжу.

Жарт й анекдот минулих років:

1. Гукає хазяїв біля воріт якійсь парубок. Вийшла з хати господиня. А той хлопець її і питає: «Тьотю, чи не дасте ви мені води напитись, бо так їсти хочеться, що й переночувати нема де…»?;

2. Якось одна господиня зварила борщ, напекла пампушок, млинців й пирогів, засмажила курку та й накриває все на стіл, щоб обідати. Але тут, дуже невчасно, зайшов у хату кум. Стоїть біля дверей та мнеться. Хазяйка з ввічливості його і питає: «Може ти, куме, вчорашній борщ будеш їсти»? А той їй у відповідь й каже: «Буду, кума, й вчорашній борщ їсти…». Гоподиня з облегшенням видохнула, та йому і говорить: «От і добре, куме! Тоді приходь завтра… (коли нас не буде дома)»!