вольный перевод с украинского
стиха Мирославы Стулькивской
"Давай, зустрінемося там"
Давай, повстречаемся там,
где всё будет наше и нам:
день в солнце и звёзд небеса,
вершины и в тайне леса.
Пусть чувства наполнят сердца
и души во благе Творца!
Останемся только вдвоём.
Амур вдохновенным крылом
пусть нас осенит невзначай,
взяв в светлый и чистый душ рай!
Пусть нас испытает зима,
морозом любя обнимать.
Давай, будем сами собою
в единстве с чудесной любовью!
Оригинал:
Давай, зустрінемося там,
Де все належатиме нам:
Повітря, сонце, небо, зорі...
І таємничий ліс, і гори...
Хай переповнюють серця
І душі світлі почуття!
Давай, зустрінемося вдвох...
Нехай Амур, кохання бог,
Благословить нас ненароком
На світле, чисте і високе...
Хай випробовує зима,
Мороз нас міцно обійма...
Давай, побудемо собою
Ми наодинці із Любов'ю...