Знев ра

Анастасия Абашева
Зневіра. Вогонь та втеча.
Брудне від пожежі сонце
Тече по судинам. Вечір
Розглядує твої очі.

Ти дихаєш слід за мною.
Та попіл усе розмірить.
За спільною глибиною
Нас не оберуть – зневірять.

Рентген відшукає правду,
Кришталь розкладе за світлом.
Пронизливий янгол ззаду
Вкрадеться, вкраде повітря.

Гадаєш, я бачу наскрізь?
Гадаєш, ковтаю всесвіт?
Цей погляд невпинно гасне.
Зневірено зором хрестить.

Я бачу твої вітрила.
Як щиро пускаєш море
З очей. Я дарую віру,
Мій друже – палку, солону...