Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Вдень ще літо, а надвечір — осінь":
Лето днём, а к вечеру уж осень.
В склепе ночи проводы тепла.
Выйдут в утро яблони, как лоси,
обнажая ветви догола.
Пейте воду - льдом ещё не стала.
Жуйте, лоси, жёлтую траву.
Мысли так печаль прополоскала,
что, как сад под ливнем, я живу.
Ой, живу, - вполголоса, вполсили,
счастье отложив день ото дня...
Сколько с меня цвета обтрусили...
Сколько яблок продали с меня!..
Эмма Иванова.
23.12.2021г.
================================
Оригінал:
Вдень ще літо, а надвечір — осінь
Ліна Костенко
Вдень ще літо, а надвечір — осінь.
В склепі ночі похорон тепла.
Вийдуть в ранок яблуні, як лосі,
розсохаті роги дибала.
Пийте воду, поки ще ласкава.
Лосі, лосі, жумрайте траву.
Так думки печаль прополоскала,
що, як сад під зливою, живу.
Ой, живу, впівголосу, впівсили.
Відкладаю щастя — на коли?
Скільки цвіту з мене обтрусили...
Скільки яблук з мене продали!..
---------------------------------- Ліна Костенко