Вiдходять вiршi, наче поiзди... Лiна Костенко

Светлана Груздева
Оригiнал:


Відходять вірші, наче поїзди.
Гримлять на рейках бутафорські строфи.
Але куди? Куди вони, куди?!
Поезія на грані катастрофи.

І чи зупиним, чи наздоженем?
Вагони йдуть, спасибі коліщаткам...
Але ж вони в майбутнє порожнем!...
Як ми у вічі глянемо нащадкам?!
Ліна Костенко


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


...Стихи отходят, словно поезда.
Гремят на рельсах строфы бутафором.
Но вот -- куда?..куда они, куда?!..
В поэзии ли катастрофу -- хором?!

Мы  остановим непрерывный ком?..
Видны колёса на переднем плане.
Но в будущее мчат порожняком!
Наследникам своим как в очи глянем?!..


http://stihi.ru/avtor/medunica
Фотоаватар от Яленки --
Елены Крейниной --
на Стихи. ру