Як тяжко на світі! Немає країни,
Де я народилась колись,
Немає багато з моєї родини...
Та серце моє не винись!
Бабуся, дідусь,моя мати
Пішли, бо закінчився шлях,
А ось вже немає і брата,
Мов в серце забитий як цвях!
Як боляче, гірко душі та самотньо,
Хвилюється серце і мозок кипить,
Я наче у пеклі, а там так спекотно,
Та все таки, Боже, як хочеться жить!
Щоб бачити небо і землю, і зорі,
Любити всім серцем й душею.
Як пташка ширяти б мені на просторі
На крилах любові моєї.
О сиилуйся, Боже, даруй мені волю,
Любов, щастя, долю синам,
Щоб також на крилах своєї любові
Несли щастя світу і нам!