Певен (був), що ці рядки є на цім сайті; не знайшов!
Виправляю таку чудасію, а доказовим відгукам адресую свіжі "Щасти!" власною луною!!
І ще: не щезаймо; й БУДЬМО!!!
~
ніч стоЇть на глибинІ,
зОрі мілинОю;
вЕличі ж у вишинІ, —
аж на упокОю...
рЕшта гОрнеться всьогО,
в цІлісність у вІльну:
хоч в кохАння, хоч в Любов, —
Божую, чи й спІльну...
мить насвЯчена на це!
й світ: увесь; й з тобОю!!
й всю ніч прОмінь сонця б’є!!! —
в шкаралУпку свОю............
2009
~~~
Альгиз 15.01.2017, на «На глибинi ночi...» (Юрий Зозуля):
Не знаю, чому таке прийшло, але ділюсь з вами своїми думками
В глубине небес ночных
дно мерцает звёздно.
Взор с земли средь гор немых,
честен и осознан.
К Богу тянется душа,
к свету и прощенью.
Млечной россыпью кроша,
небо льёт свечение.
Словно миррою кропя,
в путь благославляет.
И смиренная душа
в дом Отца взлетает...
~~~~~
Владимир Прохода, 29.10.2012:
Закрились очі,ніч навіки,
Забрав Бог душу молоду,
Лиш тінь поета і музики,
Торкнеться вишеньки в саду...
Хтось прочитає її вірші,
Пошле подяку небесам,
Рядки хай будуть щасливіші,
Хоча натхнення брала там...
Спускалось в сутінках до неї,
Струмком лилося на листок,
Душевні ямби та хореї,
Троянди ніжних пелюсток...
~~~~~~~
Леся Полищук, 28.10.2012:
А малюнок гарний. Юрій, це ж така краса, і вірш, і малюнок. До сподоби.