Урожай вже зібрали. Всі здобутки в коморі. Тепер - живіть.
Гладьте своїх котів (ті, хто має). Переглядайте спогади сонні.
Пийте вІно, що верітас, пам’ятайте: минуле – коротка мить,
А «сьогодні» – непевне. Напевно, як пір’я цибулі на підвіконні –
Що росте собі, пнеться допитливим писочком – а попаде у салат,
Зазирає у шибку, де ондо зграя хатинок – допитливих горобців.
Білі маски снігів – на мільйонах облич. І весь світ тепер - «після свят».
Щедрий вечір, господарю! Радуйся! Всі ми – пшеничка у Божій руці –
Розсипає нас із небес безіменних. Прилітає зозулька. Когось склює
Гострим дзьобиком долі-юдолі: ням-ням-ням.
А когось (не надовго) забуде.
Щедрий вечір, господарю! Ой радУйся, життя непутяще моє.
Три терЕми відчинено. Дзень-дзелень. ВЕлкам, хрещений люде.